Рита та її мама Лена жили довгий час в старій частині Авдіївки, яку місцеві звуть «старуха».
- Від початку війни їхня оселя опинилася буквально на лінії фронту. І до них у двір залітали то кулі, то Гради.
Через постійну загрозу обстрілу – жити там дуже небезпечно і людей майже не залишилось.
Мама Рити до останнього не хотіла залишати хату і господарство. Але одного ранку запеклих боїв не витримала:
– Заберіть нас. Доньці страшно, – прошепотіла вона в трубку.
Ми вийняли їм квартиру в центрі Авдіївки, подалі від бойових дій, і вже понад два роки оплачуємо оренду.
Мама Рити має інвалідність і не може працювати. Живуть лише на її пенсію.
Час від часу, ризикуючи життям, вони навідуються у свою хату – бояться, що мародери усе розтягнуть.
А іноді мама Рити зніяковіло говорить в трубку:
– Нам так незручно, 2000 гривень за місяць… – це так дорого. Може, ми повернемося до хати?
– Нікуди ви не повернетеся, – відповідаємо категорично ми.
На відміну від Рити, багато її друзів виїхали з Авдіївки у запеклі часи війни.
В певний час на своїй вулиці Рита залишилася абсолютно одна, як підліток. Це відбувалося в перехідний період, коли для дитини дуже важливо мати коло друзів, яке є її безпечним середовищем.
Риті не вистачало цієї опори і підтримки.
Саме тому вона найбільше мріє про постійних друзів, які підтримають в будь-який момент.
Ми не можемо подарувати Риті друзів, але можемо дати їй:
психологічну підтримку
мирну, тиху оселю – бодай іще на рік в орендованій квартирі.
Рита та її мама наші підопічні по програмі Індивідуальна допомога.
Це програма допомоги родинам, які опинились в складних життєвих обставинах внаслідок бойових дій. У ситуації, коли не вистачає грошей на їжу, роботи немає через карантин і війна не припинилась – важливо знати, що ти зі своєю бідою не один.
Подивись відео про Риту
* Усі фото та відео дітей ми публікуємо з дозволу батьків або законних опікунів.